Ріо-Нітерой
Ріо-Нітерой порт. Ponte Rio-Niterói ![]() | |
---|---|
![]() | |
22°52′16″ пд. ш. 43°09′24″ зх. д. / 22.871111111111° пд. ш. 43.156694444444° зх. д. | |
Країна | ![]() ![]() |
Розташування | Ріо-де-Жанейро ![]() |
Перетинає | Гуанабара ![]() |
Основний прогін | 300 м[1] ![]() |
Загальна довжина | 13 300 м ![]() |
Відкрито | 4 березня 1974 ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |

Міст імені Президента Коста і Сілви або Ріо-Нітерой (порт. Ponte Presidente Costa e Silva, Ponte Rio-Niterói, 22°52′ пд. ш. 43°09′ зх. д. / 22.867° пд. ш. 43.150° зх. д.) — балковий міст із прогонами коробчастого перетину, що поєднує муніципалітети Ріо-де-Жанейро з Нітерою через затоку Гуанабара.
Будівництво мосту почалось у січні 1969 року, хоча ще 23 серпня 1968 року було офіційно відзначено його початок, на урочистій церемонії була присутня королева Великої Британії Єлизавета II. 4 березня 1974 року міст було відкрито, він отримав назву на честь Артура да Коста і Сілви, колишнього президента Бразилії, який ініціював будівництво, проте не дожив до його завершення.
Міст є найдовшим та найвищим у країні. Його довжина — 13 290 метрів, в тому числі над водою — 8 836 м. Висота в центрі — 72 м, що дозволяє крупним суднам заходити в затоку. Нині за добу мостом проїжджає близько 140 тисяч одиниць транспорту.
- За час будівництва мосту в країні змінились три глави держави та стався військовий переворот, проте на роботи це не вплинуло.
![]() |
Це незавершена стаття про міст. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |