Метиламін
Метиламін | |
---|---|
![]() | |
Інші назви | амінометан |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 74-89-5 |
PubChem | 6329 |
Номер EINECS |
200-820-0 ![]() |
DrugBank |
DB01828 ![]() |
KEGG |
C00218 ![]() |
ChEBI |
16830 ![]() |
RTECS |
PF6300000 ![]() |
SMILES | CN |
InChI |
InChI=1S/CH5N/c1-2/h2H2,1H3 ![]() |
Номер Бельштейна |
741851 ![]() |
Номер Гмеліна |
145 ![]() |
Властивості | |
Молекулярна формула | CH5N |
Молярна маса | 31,06 г/моль |
Тпл | −93.1 °C |
Ткип | −6.0 °C |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Метиламін — хімічна сполука з формулою CH3NH2, найпростіша органічна похідна аміаку, первинний аліфатичний амін. За нормальних умов метиламін є безбарвним газом із запахом аміаку.
Промислове виробництво метиламіну ґрунтується на взаємодії метанолу з аміаком при високій температурі (від 370 до 430 °C) та тиску приблизно 20 атмосфер. Реакція проходить в газовій фазі на гетерогенному каталізаторі на основі цеоліту. Побічними продуктами реакції є вода, диметиламін (CH3)2NH і триметиламін (CH3)3N:[1]
Очистка метиламіну від побічних продуктів проводиться шляхом його багаторазової перегонки.
Альтернативний метод отримання метиламіну базується на взаємодії формаліну з хлористим амонієм при нагріванні.[2]
Метиламін є типовим первинним аміном. З кислотами метиламін утворює солі метиламонію[3]. В реакціях з альдегідами й ацеталями метиламін утворює основи Шиффа. При взаємодії зі складними ефірами або ацилхлоридами дає аміди[джерело?].
Горіння метиламіну проходить за рівнянням[3]:
Метиламін використовують у синтезі пестицидів, ліків, барвників, метамфетаміну. Найбільш важливими з продуктів є N-метил-2-піролідон (NMP), метилформамід, кофеїн, ефедрин і N,N'-диметилсечовина[джерело?].
В лабораторній практиці використовують у вигляді розчину 40 % мас. у воді, в метанолі, етанолі або ТГФ[джерело?].
При вдиханні метиламін викликає сильне подразнення шкіри, очей та верхніх дихальних шляхів. Вдихання метиламіну призводить спочатку до збудження, а потім пригнічення центральної нервової системи. Смерть може настати від зупинки дихання[джерело?].
- ↑ Corbin, David R.; Schwarz, Stephan; Sonnichsen, George C. (1997-08). Methylamines synthesis: A review. Catalysis Today (англ.). Т. 37, № 2. с. 71—102. doi:10.1016/S0920-5861(97)00003-5. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 5 листопада 2021.
- ↑ Organic Syntheses Procedure. www.orgsyn.org (англ.). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
- ↑ а б Кельїна, Світлана Юріївна; Kel’ina, Svitlana (2021). Органічна хімія. Частина II (other) . с. 60—62.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2016) |
![]() |
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |