Базові оператори, математика

Зі шкільної програми ми знаємо багато арифметичних операцій, таких як додавання +, множення *, віднімання - тощо.

У цьому розділі ми почнемо з простих операторів, потім зосередимося на специфічних для JavaScript аспектах, які не охоплені шкільною арифметикою.

Терміни: “унарний”, “бінарний”, “операнд”

Перш ніж ми почнемо, розберімо певну загальну термінологію.

• Операнд – це те, до чого застосовуються оператори. Наприклад, у множенні 5 * 2 Ñ” два операнди: лівий операнд 5 Ñ– правий операнд 2. Іноді Ñ—Ñ… називають “аргументами”, а не “операндами”.

• Оператор Ñ” унарним, якщо він має один операнд. Наприклад, унарне заперечення - змінює знак числа:

  let x = 1;
  
  x = -x;
  alert( x ); // -1, було застосоване унарне заперечення

• Оператор Ñ” бінарним, якщо він має два операнди. Наприклад, оператор мінус можна використовувати та у бінарній формі:

  let x = 1, y = 3;
  alert( y - x ); // 2, бінарний мінус віднімає значення

  Формально, у прикладах вище ми маємо два різні оператори, які позначаються однаковим символом: оператор заперечення – унарний оператор, який змінює знак числа, та оператор віднімання – бінарний оператор, який віднімає одне число від іншого.

Математика

JavaScript підтримує такі математичні операції:

• Додавання +,
• Віднімання -,
• Множення *,
• Ділення /,
• Остача від ділення %,
• Піднесення до степеня **.

Перші чотири операції зрозумілі, а от про % та ** потрібно сказати декілька слів.

Остача від ділення %

Оператор остачі %, попри свій зовнішній вигляд, не пов’язаний із відсотками.

Результатом a % b Ñ” остача цілочислового ділення a на b.

Наприклад:

alert( 5 % 2 ); // 1 - остача від ділення 5 на 2
alert( 8 % 3 ); // 2 - остача від ділення 8 на 3
alert( 8 % 4 ); // 0 - остача від ділення 8 на 4

Піднесення до степеня **

Оператор піднесення до степеня a ** b множить a саме на себе b разів.

У школі ми записуємо це як a^b.

Наприклад:

alert( 2 ** 2 ); // 2² = 4
alert( 2 ** 3 ); // 2³ = 8
alert( 2 ** 4 ); // 2⁴ = 16

Так само як у математиці, оператор піднесення також можна використовувати для дробових чисел.

Наприклад, квадратний корінь це піднесення до степеня ½:

alert( 4 ** (1/2) ); // 2 (степінь 1/2 — це теж саме, що квадратний корінь)
alert( 8 ** (1/3) ); // 2 (степінь 1/3 — це теж саме, що кубічний корінь)

Об’єднання рядків через бінарний +

Розглянемо особливості операторів JavaScript, які виходять за межі шкільної арифметики.

Зазвичай оператор плюс + додає числа.

Але якщо бінарний + застосовується до рядків, він об’єднує Ñ—Ñ…:

let s = 'мій_' + 'рядок';
alert(s); // мій_рядок

Зверніть увагу, якщо будь-який з операндів є рядком, тоді інший також перетворюється на рядок.

Наприклад:

alert( '1' + 2 ); // "12"
alert( 2 + '1' ); // "21"

Бачите, не має значення, чи перший операнд – рядок, чи другий.

Ось складніший приклад:

alert(2 + 2 + '1' ); // "41", а не "221"

Тут оператори виконуються один за одним. Перший + додає два числа, тому він поверне 4; а наступний оператор + вже додасть (об’єднає) попередній результат із рядком 1. У підсумку ми отримаємо рядок '41' (4 + '1').

alert('1' + 2 + 2); // "122", а не "14"

У цьому прикладі перший операнд – рядок, тому компілятор також опрацьовує інші два операнди як рядки. Операнд 2 приєднується (конкатенується) до '1', тому в результаті буде '1' + 2 = "12", а потім — "12" + 2 = "122".

Лише бінарний + працює з рядками так. Інші арифметичні оператори працюють тільки з числами й завжди перетворюють свої операнди на числа.

Ось приклад, як працює віднімання й ділення:

alert( 6 - '2' ); // 4, '2' перетворюється на число
alert( '6' / '2' ); // 3, обидва операнди перетворюються на числа

Числове перетворення, унарний +

У оператора плюс + Ñ” дві форми: бінарна, яку ми використовували вище, та унарна.

Унарний плюс або, іншими словами, оператор плюс +, застосований до одного операнда, нічого не зробить, якщо операнд Ñ” числом. Але якщо операнд не Ñ” числом, унарний плюс перетворить його на число.

Наприклад:

// Нема ніякого впливу на числа
let x = 1;
alert( +x ); // 1

let y = -2;
alert( +y ); // -2

// Перетворює нечислові значення
alert( +true ); // 1
alert( +"" );   // 0

Він насправді працює як Ñ– Number(...), але має коротший вигляд.

Необхідність перетворення рядків на числа виникає дуже часто. Наприклад, якщо ми отримуємо значення з полів HTML форми, вони зазвичай є рядками. Що робити, якщо ми хочемо їх підсумувати?

Бінарний плюс додав би їх як рядки:

let apples = "2";
let oranges = "3";

alert( apples + oranges ); // "23", бінарний плюс об’єднує рядки

Якщо ми хочемо використовувати їх як числа, нам потрібно конвертувати, а потім підсумувати їх:

let apples = "2";
let oranges = "3";

// обидва значення перетворюються на числа перед застосуванням бінарного плюса
alert( +apples + +oranges ); // 5

// довший варіант
// alert( Number(apples) + Number(oranges) ); // 5

З погляду математика надмірні плюси можуть здатися дивними. Але з погляду програміста тут немає нічого особливого: спочатку застосовуються унарні плюси, вони перетворюють рядки на числа, а потім бінарний плюс підсумовує їх.

Чому унарні плюси застосовуються до значень перед бінарними плюсами? Як ми побачимо далі, це пов’язано з їхнім вищим пріоритетом.

Пріоритет оператора

Якщо вираз має більше одного оператора, порядок виконання визначається їхнім пріоритетом, або, іншими словами, типовим порядком першості операторів.

Зі школи ми всі знаємо, що множення у виразі 1 + 2 * 2 має бути обчислене перед додаванням. Саме це Ñ– Ñ” пріоритетом. Кажуть, що множення має вищий пріоритет, ніж додавання.

Дужки перевизначають будь-який пріоритет, тому, якщо ми не задоволені типовим пріоритетом, ми можемо використовувати дужки, щоби змінити його. Наприклад: (1 + 2) * 2.

У JavaScript є багато операторів. Кожен оператор має відповідний номер пріоритету. Першим виконується той оператор, який має найбільший номер пріоритету. Якщо пріоритет є однаковим, порядок виконання — зліва направо.

Ось витяг із таблиці пріоритетів (вам не потрібно її запам’ятовувати, але зверніть увагу, що унарні оператори мають вищий пріоритет за відповідні бінарні):

Як ми бачимо, “унарний плюс” має пріоритет 14, що вище за 11 – пріоритет “додавання” (бінарний плюс). Саме тому, у виразі "+apples + +oranges", унарні плюси виконуються перед додаванням (бінарним плюсом).

Присвоєння

Зазначимо, що присвоєння = також Ñ” оператором. Воно Ñ” у таблиці з пріоритетами й має дуже низький пріоритет 2.

Тому, коли ми присвоюємо значення змінній, наприклад, x = 2 * 2 + 1, спочатку виконуються обчислення, а потім виконується присвоєння = зі збереженням результату в x.

let x = 2 * 2 + 1;

alert( x ); // 5

Присвоєння = повертає результат

Той факт, що = Ñ” оператором, а не “магічною” конструкцією мови, має цікаве значення.

Усі оператори в JavaScript повертають значення. Це очевидно для + та -, але це також правдиво для =.

Виклик x = значення записує значення у x, а потім повертає його.

Ось демонстрація, яка використовує присвоєння як частину складнішого виразу:

let a = 1;
let b = 2;

let c = 3 - (a = b + 1);

alert( a ); // 3
alert( c ); // 0

У наведеному вище прикладі результат виразу (a = b + 1) Ñ” значенням, яке присвоювалося змінній a (тобто 3). Потім воно використовується для подальших обчислень.

Чудернацький код, чи не так? Ми маємо розуміти, як це працює, бо іноді ми бачимо подібне в бібліотеках JavaScript.

Однак, будь ласка, не пишіть свій код так. Ці трюки, безумовно, не роблять код більш зрозумілим або читабельним.

Ланцюгові присвоєння

Іншою цікавою особливістю є здатність ланцюгового присвоєння:

let a, b, c;

a = b = c = 2 + 2;

alert( a ); // 4
alert( b ); // 4
alert( c ); // 4

Ланцюгове присвоєння виконується справа наліво. Спочатку обчислюється найправіший вираз 2 + 2, а потім результат присвоюється змінним ліворуч: c, b та a. Зрештою всі змінні мають спільне значення.

Знову таки, щоби покращити читабельність коду, краще розділяти подібні конструкції на декілька рядків:

c = 2 + 2;
b = c;
a = c;

Так легше прочитати, особливо коли швидко переглядати код.

Оператор “модифікувати та присвоїти”

Часто нам потрібно застосувати оператор до змінної й зберегти новий результат у ту ж саму змінну.

Наприклад:

let n = 2;
n = n + 5;
n = n * 2;

Цей запис можна скоротити за допомогою операторів += та *=:

let n = 2;
n += 5; // тепер n = 7 (те ж саме, що n = n + 5)
n *= 2; // тепер n = 14 (те ж саме, що n = n * 2)

alert( n ); // 14

Короткі оператори “модифікувати та присвоїти” Ñ” для всіх арифметичних та побітових операторів: /=, -= тощо.

Ці оператори мають такий же пріоритет, як і звичайне присвоєння, тому вони виконуються після більшості інших обчислень:

let n = 2;

n *= 3 + 5; // права частина обчислюється першою, так само як і n *= 8

alert( n ); // 16

Інкремент/декремент

Збільшення або зменшення на одиницю є однією з найпоширеніших числових операцій.

Тому для цього є спеціальні оператори:

• Інкремент ++ збільшує змінну на 1:

  let counter = 2;
  counter++;        // працює так само, як counter = counter + 1, але запис коротше
  alert( counter ); // 3

• Декремент -- зменшує змінну на 1:

  let counter = 2;
  counter--;        // працює так само, як counter = counter - 1, але запис коротше
  alert( counter ); // 1

Оператори ++ та -- можуть розташовуватися до або після змінної.

• Коли оператор йде за змінною, він у “постфіксній формі”: counter++.
• “Префіксна форма” – це коли оператор йде попереду змінної: ++counter.

Обидві ці інструкції роблять те ж саме: збільшують counter на 1.

Чи Ñ” різниця? Так, але ми можемо побачити Ñ—Ñ— тільки використавши значення, яке повертають ++/--.

Розберімось. Як нам відомо, всі оператори повертають значення. Інкремент/декремент не є винятком. Префіксна форма повертає нове значення, тоді як постфіксна форма повертає старе значення (до збільшення/зменшення).

Щоби побачити різницю, наведемо приклад:

let counter = 1;
let a = ++counter; // (*)

alert(a); // 2

У рядку (*), префіксна форма ++counter збільшує counter та повертає нове значення, 2. Отже, alert показує 2.

Тепер скористаємося постфіксною формою:

let counter = 1;
let a = counter++; // (*) змінили ++counter на counter++

alert(a); // 1

У рядку (*), постфіксна форма counter++ також збільшує counter, але повертає старе значення (до інкременту). Отже, alert показує 1.

Підсумки:

• Якщо результат збільшення/зменшення не використовується, немає ніякої різниці, яку форму використовувати:

  let counter = 0;
  counter++;
  ++counter;
  alert( counter ); // 2, у рядках вище робиться одне і те ж саме

• Якщо ми хочемо збільшити значення та негайно використати результат оператора, нам потрібна префіксна форма:

  let counter = 0;
  alert( ++counter ); // 1

• Якщо ми хочемо збільшити значення, але використати його попереднє значення, нам потрібна постфіксна форма:

  let counter = 0;
  alert( counter++ ); // 0

let counter = 1;
alert( 2 * ++counter ); // 4

let counter = 1;
alert( 2 * counter++ ); // 2, тому що counter++ повертає "старе" значення

let counter = 1;
alert( 2 * counter );
counter++;

Побітові оператори

Побітові оператори розглядають аргументи як 32-бітні цілі числа та працюють на рівні їхнього двійкового представлення.

Ці оператори не є специфічними для JavaScript. Вони підтримуються у більшості мов програмування.

Список операторів:

• AND(Ñ–) ( & )
• OR(або) ( | )
• XOR(побітове виключне або) ( ^ )
• NOT(ні) ( ~ )
• LEFT SHIFT(зсув ліворуч) ( << )
• RIGHT SHIFT(зсув праворуч) ( >> )
• ZERO-FILL RIGHT SHIFT(зсув праворуч із заповненням нулями) ( >>> )

Ці оператори використовуються тоді, коли нам потрібно “возитися” з числами на дуже низькому (побітовому) рівні (тобто – вкрай рідко). Найближчим часом такі оператори нам не знадобляться, оскільки у веброзробці вони майже не використовуються. Проте в таких галузях, як криптографія, вони можуть бути дуже корисними. Ви можете прочитати розділ Bitwise Operators на MDN, якщо виникне потреба.

Кома

Оператор “кома” (,) незвичайний Ñ– застосовується дуже рідко. Іноді цей оператор використовують для написання коротшого коду, тому нам потрібно знати його, щоби розуміти, що відбувається.

Оператор кома дає змогу обчислити кілька виразів, розділивши Ñ—Ñ… комою ,. Кожен із них обчислюється, але повертається тільки результат останнього.

Наприклад:

let a = (1 + 2, 3 + 4);

alert( a ); // 7 (результат обчислення 3 + 4)

Тут обчислюється перший вираз 1 + 2 Ñ– його результат викидається. Потім обчислюється 3 + 4 Ñ– повертається як результат.

Чому нам потрібен оператор, що викидає все, окрім останнього виразу?

Іноді його використовують у складніших конструкціях, щоби помістити кілька дій в один рядок.

Наприклад:

// три операції в одному рядку
for (a = 1, b = 3, c = a * b; a < 10; a++) {
 ...
}

Такі трюки використовуються в багатьох фреймворках JavaScript. Саме тому ми їх згадуємо. Але зазвичай вони не покращують читабельність коду, тому ми маємо добре подумати перед їх використанням.