Перевірка класу: "instanceof"

Оператор instanceof дозволяє перевірити, чи належить об’єкт до певного класу. Він також враховує наслідування.

Така перевірка може знадобитися в багатьох випадках. Наприклад, його можна використати для створення поліморфної функції, яка обробляє аргументи по-різному залежно від їх типу.

Оператор instanceof

Синтаксис такий:

obj instanceof Class

Він повертає true, якщо obj належить до класу Class або класу, який наслідується від нього.

Наприклад:

class Rabbit {}
let rabbit = new Rabbit();

// Чи це об’єкт класу Rabbit?
alert( rabbit instanceof Rabbit ); // true

Він також працює з функціями-конструкторами:

// замість класу
function Rabbit() {}

alert( new Rabbit() instanceof Rabbit ); // true

…І з вбудованими класами як Array:

let arr = [1, 2, 3];
alert( arr instanceof Array ); // true
alert( arr instanceof Object ); // true

Будь ласка, зверніть увагу, що arr також належить до класу Object. Це тому, що клас Array прототипно наслідується від Object.

Зазвичай, instanceof перевіряє ланцюжок прототипів. Ми також можемо задати будь-яку спеціальну логіку в статичному методі Symbol.hasInstance, Ñ– замінити звичайну поведінку.

Алгоритм операції obj instanceof Class працює приблизно наступним чином:

1. Якщо Ñ” статичний метод Symbol.hasInstance, тоді він просто викликаєтсья: Class[Symbol.hasInstance](obj). Він повинен повернути true або false, ось Ñ– все. Ось як ми можемо задати поведінку instanceof.

   Наприклад:

   // задамо перевірку instanceof таким чином,
   // що будь-що із властивістю canEat - це тварина
   class Animal {
     static [Symbol.hasInstance](obj) {
       if (obj.canEat) return true;
     }
   }
   
   let obj = { canEat: true };
   
   alert(obj instanceof Animal); // true: Animal[Symbol.hasInstance](obj) було викликано

2. Більшість класів не мають Symbol.hasInstance. У цьому випадку використовується стандартна логіка: obj instanceOf Class перевіряє чи Class.prototype дорівнює одному з прототипів у ланцюжку прототипів obj.

   Іншими словами, прототипи порівнюються один за одним:

   obj.__proto__ === Class.prototype?
   obj.__proto__.__proto__ === Class.prototype?
   obj.__proto__.__proto__.__proto__ === Class.prototype?
   ...
   // Якщо будь-яке з них буде true, то instanceof одразу ж верне true.
   // Якщо ми досягли кінця ланцюжка - повертається false

   У наведеному вище прикладі rabbit.__proto__ === Rabbit.prototype, тому ми знаходимо відповідь негайно.

   У разі наслідування ми знайдемо те, що шукали, на другому кроці:

   class Animal {}
   class Rabbit extends Animal {}
   
   let rabbit = new Rabbit();
   alert(rabbit instanceof Animal); // true
   
   // rabbit.__proto__ === Animal.prototype (немає збігу)
   // rabbit.__proto__.__proto__ === Animal.prototype (знайшли!)

Ось ілюстрація того, як операція rabbit instanceof Animal шукає Animal.prototype у прототипах:

До речі, Ñ” також метод objA.isPrototypeOf(objB), який повертає true якщо objA знаходиться десь у ланцюжку прототипів для objB. Отже, перевірку obj instanceof Class можна замінити на Class.prototype.isPrototypeOf(obj).

Цікаво, але сам класс Class не бере участі в перевірці! Має значення лише ланцюжок прототипів Ñ– Class.prototype.

Це може призвести до дивних наслідків, коли властивість prototype було змінено після створення об’єкта.

Як тут:

function Rabbit() {}
let rabbit = new Rabbit();

// Змінюємо прототип
Rabbit.prototype = {};

// ...це більше не rabbit!
alert( rabbit instanceof Rabbit ); // false

Бонус: Object.prototype.toString для визначення типу

Ми вже знаємо, що прості об’єкти перетворюються на рядки як [object Object]:

let obj = {};

alert(obj); // [object Object]
alert(obj.toString()); // теж саме

Це Ñ—Ñ… реалізація метода toString. Але Ñ” прихована функція, яка робить метод toString набагато потужнішим. Ми можемо використовувати його як розширений typeof Ñ– альтернативу instanceof.

Звучить дивно? Дійсно. Давайте розбиратися.

У специфікації, вбудований метод toString можна витягнути з об’єкта та викликати в контексті будь-якого іншого значення. І результат залежить від типу цього значення.

• Для числа це буде [object Number]
• Для логічного значення це буде [object Boolean]
• Для null: [object Null]
• Для undefined: [object Undefined]
• Для масивів: [object Array]
• …тощо.

Давайте продемонструємо:

// скопіюємо метод toString у змінну для зручності
let objectToString = Object.prototype.toString;

// Що це за тип?
let arr = [];

alert( objectToString.call(arr) ); // [object Array]

Тут ми використали call, як описано в розділі Декоратори та переадресація виклику, call/apply, щоб викликати функцію objectToString з контекстом this=arr.

Всередені алгоритм toString перевіряє this Ñ– повертає відповідний результат. Більше прикладів:

let s = Object.prototype.toString;

alert( s.call(123) ); // [object Number]
alert( s.call(null) ); // [object Null]
alert( s.call(alert) ); // [object Function]

Symbol.toStringTag

Поведінку методу об’єкта toString можна налаштувати за допомогою спеціальної властивості Symbol.toStringTag.

Наприклад:

let user = {
  [Symbol.toStringTag]: "User"
};

alert( {}.toString.call(user) ); // [object User]

Для більшості специфічних для середовища об’єктів така властивість є. Ось деякі приклади для браузера:

// toStringTag для специфічних для середовища об’єкту та класу:
alert( window[Symbol.toStringTag]); // Window
alert( XMLHttpRequest.prototype[Symbol.toStringTag] ); // XMLHttpRequest

alert( {}.toString.call(window) ); // [object Window]
alert( {}.toString.call(new XMLHttpRequest()) ); // [object XMLHttpRequest]

Як бачите, результатом Ñ” саме Symbol.toStringTag (якщо існує), загорнутий у [object ...].

Наприкінці ми маємо “typeof на стероїдах”, який працює не тільки для примітивних типів даних, але й для вбудованих об’єктів і навіть може бути кастомізований.

Ми можемо використати {}.toString.call замість instanceof для вбудованих об’єктів, коли ми хочемо отримати тип у вигляді рядка, а не просто для перевірки.

Підсумки

Давайте підсумуємо відомі нам методи перевірки типів:

Як ми бачимо, {}.toString технічно Ñ” “більш просунутим” typeof.

І оператор instanceof дійсно сяє, коли ми працюємо з ієрархією класів Ñ– хочемо перевірити клас з урахуванням наслідування.